?

Log in

No account? Create an account
 
Originally posted by don_katalan at Секретные ядерные взрывы в Костанайской области: как это было
Секретные ядерные взрывы в Костанайской области: как это было

Заповедно-секретная зона

Большинство костанайцев мало что знают о ядерных испытаниях на их землях. А вы? Наверняка тоже немного, а полагалось бы: вполне возможно, свою ядерную мощь советское государство испытывало и рядом с вашим домом. По данным Джанбулата ГИЛЬМАНОВА, бывшего помощника генерального директора Национального ядерного центра, одного из авторов книги “Мирные ядерные взрывы”, написанной вместе с российскими учеными, на территории СССР было произведено 715 ядерных взрывов. Почти 500 из них – в Казахстане. Большая часть взрывов проводилась как военные испытания, но немалое их количество было произведено и, как заверялось, во благо народного хозяйства.
В Костанайской области в первый раз бабахнуло прямо по соседству с райцентром Наурзумского района (тогда – поселок Докучаевка, ныне – Караменды). Тех, кто планировал здесь подземный взрыв, не остановил и тот факт, что практически рядом – Наурзумский заповедник. Было это в 1972 году. Все подготовительные работы и сам взрыв проводились в обстановке абсолютной секретности. Среди других подобных “опытов”, о которых стало хоть что-то известно, – взрыв в 1973 году в Тургайской степи, в 110 километрах от города Аркалыка (теперь – территория Костанайской области).
Все мои попытки расспросить о происходящем местных жителей, пенсионеров успеха не принесли – не знали люди, что происходит. Не знали даже секретари райкомов и обкома. Ну геологи неподалеку от поселка работали. Ну тряхануло. Но скот по-прежнему пасся, люди воду набирали, сено заготавливали – жизнь так и шла дальше в обычном режиме.

Скважины бурили, не зная для чегоRead more...Collapse )

Пост спочатку надрукований тут: https://don-katalan.dreamwidth.org/1683456.html.
 
 
Стисло і зрозуміло про суть путіноїдного "русского міра" )))))
 
 
24 October 2017 @ 06:55 am
post  
Originally posted by vyuko_z_lycka at post
"Посмотри мой семейный альбом.
Это я после пятого класса!
Это мой покосившийся дом
В самом центре большого Донбасса.
Это папа! Приехал с Урала,
А отец его был с Тамбовщины.
Это бабушка Уля и мама -
Украинки с цветущей Сахновщины.
Этот парень высокий.... с шампанским -
Из Перми. Мой двоюродный брат.
…Его сын нынче в нашем Луганске
Направляет на жителей «Град».
Он звонил нам настойчиво в праздники,
Папу нашего звал дядей Гѐрой ,
А вчера написал в «Одноклассниках»,
Что поставит нас к стенке, «бандеров»…
Вот поездка гурьбой в Ленинград.
Это Коля. Тихоня и рохля.
…А сегодня – российский комбат.
Обещал, что мы все передохнем.
Это лагерь на море. И Света,
Нам читала стихи до заката,
Посвятила себя всю балету,
А вчера обложила нас матом…
Однокурсник мой, просто Иван.
Он писатель и мастер слова.
Проклял в книгах своих Майдан
И назвал трескотней нашу мову.
Эта женщина с тазиком груш
И ведром алычи - тетя Валя.
От осколка погиб ее муж,
Старший сын третий месяц в подвале.
Этот мальчик давно уже дед,
Выкладав українську в школе.
Забулдыга, алкаш-сосед
Расстрелял его в чистом поле…
… Я смотрю свой семейный альбом.
Не прощу! Ни сейчас, ни потом!
Тетяна Малахова
2014 "
 
 
21 October 2017 @ 03:25 am
анна малігон
18 жовтня о 14:07 · Kyiv, Kiev
***
Доки всі вони сплять, обережно підходиш до брами...
А позаду, немов на мотузці, щось рветься у вись...
І на правім плечі хтось підказує: "Стеж за вітрами",
А на лівім - хтось інший шепоче: "Під ноги дивись".

Небо, ніби розквітле навиворіт, синьо-бузкове
прошивається наскрізь стібками воронячих нот.
Бачиш, всі вони сплять, в оболонках, у вовняних ковдрах,
у коханих обіймах, у теплих футлярах тойот.

То ж ступай обережно, не дай їм себе повернути,
прив'язати, прижити, вмостити між пудрових краль...
Це застиглий туман, і тремтить невіднайдена рута,
це лише на початку так зимно - на те ж він і край.

Але ти вже їх бачиш, вони метушать, мов личини,
оглядаючи темні кімнати, порожні двори.
Сперечаються, плачуть, шукають слова і причини,
замовляють столи, набирають чиїсь номери...

Ти вже бачиш, як падає сніг на вологу терасу,
як в одному із вікон чомусь не піднято плісе,
як виходиш до дошки... на сцену... на глянцеву трасу...
А стоїш на краю... І хто далі тебе понесе?

Як цілують тоді, коли вже цілувати не треба,
як згортається кров і радіє, що вже не тече,
як далекі стенають плечима і п'ють не за тебе,
як близькі не заламують рук, не підводять очей,

тільки йдуть у мовчання і множать за каменем камінь.
Ти гостей не зупиниш у їхній цупкій боротьбі
за підкуплене право ділитись твоїми думками.
А, сортуючи речі, вони відкладуть і собі

те, що їм до вподоби... І хтозна, кому вони служать.
Ти вслухаєшся в небо, а чуєш, як сосни гудуть,
як у мапу асфальту вмерзають осінні калюжі,
як приблудний собака зализує їх, мов біду,

як зростає дитина, торкаючи твій (чи не твій уже) почерк
межи ліній небесних чи набіло стертих клітин...
І на лівім плечі вже до тебе ніхто не шепоче,
а попереду - царство і тлін, де ні днів, ні годин,
а попереду - виткана довга, повільна зима.
Ти підходиш до краю і бачиш, що краю... нема.
 
 
 
17 September 2017 @ 08:31 am
http://www.electrical-installation.org/enwiki/Arc_Fault_Detection_Devices_(AFDD)


Автомат для захисту електропроводки від іскріння/пробою/дуги при поганому контакті чи порушенні ізоляції при струмах, що не перевищують номінал. Реагує на характерну деформацію синусоїди підвищений рівень вищих гармонік.

Власне, дізнався з коментів стосовно одеської пожежі в дитячому таборі...
 
 
Originally posted by don_katalan at #сто_років_тому, липень 1917. 21-22 липня 1917.
Алі Татар-заде

Як росіянська армія “визвільняла” та евакуювала західноукраїнські міста.


Брусиловсько-Керенський наступ влітку 1917 “звільнив” міста Галиччини - такі як власне Галич, Калуш та інші.
Невдовзі німецька армія почала контрнаступ і не тільки захопила все “звільнене”, але й просунула лінію фронту глибоко на схід.
Я ж дам свідоцтва про те, як відбувалося це звільнення.
Дежерела надійні.
Перший з них - екс-міністр військових справ Тимчасового Уряду Гучков. Він вже у відставці кілька місяців.
Він повідомляє з місця подій після відвідання Галиччини.
«То, что случилось в Калуше, не поддается описанию. Read more...Collapse )

Пост спочатку надрукований тут: http://don-katalan.dreamwidth.org/1628620.html.
 
 
Originally posted by ibigdan at У вас свої герої - у нас свої
... І коли хтось почне розповідати про негарних українців, які різали на Волині "білих і пухнастих" поляків, хай спочатку пригадає де лежить причина цієї трагедії.

Після того як Польща наплювала на постанову про протекторат Ліги Націй над Західною Україною і де-юре та де-факто всупереч волі організації, спираючись на підтримку Англії та Франції, які були зацікавлені у існуванні "санітарного кордону" проти більшовицької Росії, знищила автономію Галичини, 24 липня 1924 року польським урядом було заборонено вживання української мови в органах державної влади та місцевого самоврядування.

А в 1934 році польською владою було створено концтабір "Береза Картузьська", в який без суду і слідства (навіть в СРСР до концтаборів саджали після формального судового розглдяду або хоча б рішення "трійки"), рішенням начальника поліції українців запроторювали на 3 місяці. А потім, "не відходячи від каси", могли без пояснень накинути ще 3, і ще...

Ну а тим, кому мало, нагадаю, що польська сторона розтоптала угоду від 1921 року між Петлюрою і Пілсудським, яким поляки гарантували українцям широку політичну та культурну автономію.

А в 1943 році, маючи власну країну під окупацією, відкинули пропозицію ОУН щодо спільної боротьби проти нацистів та більшовиків і заявили, що ніякої України не існувало і не існуватиме, а є "Малопольща".

Так шо покаятися треба б і товаришам з Варшави. І якщо вони категорично проти звеличення Бандери і Шухевича, То нехай припинять звеличувати Мосцицького, Пілсудського, Перацького.

А якщо дуже вже серйозно, то давайте, панове польські друзі, домовимося: у вас свої герої - у нас свої. І не вказуйте нам, кому ставити пам`ятники. Ми вашого Пілсудського не чіпаємо і про те, як Феліціян Складковський укладав з нацистами таємні пакти і готувався в 1938 році брати участь у війні на боці Гітлера проти Чехословаччини кіна не знімаємо...

Павло Бондаренко

 
 
Игорь Бигдан
23 July 2017 @ 10:48 am, reposted by stp1973
... І коли хтось почне розповідати про негарних українців, які різали на Волині "білих і пухнастих" поляків, хай спочатку пригадає де лежить причина цієї трагедії.

Після того як Польща наплювала на постанову про протекторат Ліги Націй над Західною Україною і де-юре та де-факто всупереч волі організації, спираючись на підтримку Англії та Франції, які були зацікавлені у існуванні "санітарного кордону" проти більшовицької Росії, знищила автономію Галичини, 24 липня 1924 року польським урядом було заборонено вживання української мови в органах державної влади та місцевого самоврядування.

А в 1934 році польською владою було створено концтабір "Береза Картузьська", в який без суду і слідства (навіть в СРСР до концтаборів саджали після формального судового розглдяду або хоча б рішення "трійки"), рішенням начальника поліції українців запроторювали на 3 місяці. А потім, "не відходячи від каси", могли без пояснень накинути ще 3, і ще...

Ну а тим, кому мало, нагадаю, що польська сторона розтоптала угоду від 1921 року між Петлюрою і Пілсудським, яким поляки гарантували українцям широку політичну та культурну автономію.

А в 1943 році, маючи власну країну під окупацією, відкинули пропозицію ОУН щодо спільної боротьби проти нацистів та більшовиків і заявили, що ніякої України не існувало і не існуватиме, а є "Малопольща".

Так шо покаятися треба б і товаришам з Варшави. І якщо вони категорично проти звеличення Бандери і Шухевича, То нехай припинять звеличувати Мосцицького, Пілсудського, Перацького.

А якщо дуже вже серйозно, то давайте, панове польські друзі, домовимося: у вас свої герої - у нас свої. І не вказуйте нам, кому ставити пам`ятники. Ми вашого Пілсудського не чіпаємо і про те, як Феліціян Складковський укладав з нацистами таємні пакти і готувався в 1938 році брати участь у війні на боці Гітлера проти Чехословаччини кіна не знімаємо...

Павло Бондаренко

 
 
Originally posted by yury_nesterenko at Путин должен быть повешен
Написано, разумеется, под впечатлением от убийства Бориса Немцова, но отнюдь не только по его поводу. Счет жертв ботоксного выродка идет уже на тысячи, а с ним все цацкаются, все ведут переговоры, все пожимают руки на саммитах... Хватит!!!

Юрий Нестеренко

Путин должен быть повешен

Чтобы выход был успешен,
Вариантов кот наплакал:
Путин должен быть повешен
Или же посажен на кол.

Кто там вякнет: "Не замешан!",
Кто поверит этим трелям?
Путин должен быть повешен,
В крайнем случае - расстрелян.

Плач по жертвам безутешен,
Не решить проблему мирно,
Путин должен быть повешен,
Слать в Гаагу - слишком жирно.

Тем, кто был настолько грешен,
Ад да будет уготован!
Путин должен быть повешен
Или даже четвертован.

Но покуда мрак кромешен
И глумлив оскал на харе...
Путин должен быть повешен!
Никакой пощады твари!

27.02.2015
Прошу распространять.